Сергіївська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів
Компаративний
аналіз на уроках української літератури
в контексті
нових освітніх стандартів
Учитель української мови та літератури
Сергіївської ЗОШ І-ІІ ст. Чебукіна Т. П.
2017 рік
І Вступ.«Усе пізнається в порівнянні»
Сьогодні, коли Україна цілеспрямовано рухається до
відкритого європейського суспільства, проблеми культурного розвитку особистості
та готовність її діалогу з представниками інших народів та культур набувають
особливої актуальності. Певною мірою вирішити ці проблеми покликана сучасна
школа.
Формування цілісної картини світу, духовність,
культура особистості – одні з головних принципів оновлення національної системи
освіти. У розв’язанні цих завдань роль предметів гуманітарного циклу неможливо
переоцінити. Особливе місце серед них посідає література – українська і
світова.
Навчити учнів
розуміти слово, відчувати його красу і силу, грамотно висловлювати свої думки,
почуття, враження, описувати побачене, почуте – такі завдання ставе кожен
вчитель на уроках літератури. Усвідомлюючи велике значення для розвитку життєво
необхідних компетенцій саме цих уроків, заздалегідь дбаємо про такі
методи, які б активізували пізнавальну діяльність школярів, пробуджували і
формували інтерес до навчання. Такий підхід допомагає сформувати творчого
читача, який може самостійно побачити паралелі між вивченими творами, критично
оцінити їх, розрізнити схоже і відмінне, зробити відповідні узагальнення.
Набуті вміння є необхідними компетенціями сучасної молодої людини, випускника
школи. Доцільність такого методу і зумовила вибір теми статті, яка є
надзвичайно актуальною у час переосмислення змісту освіти відповідно до вимог нового
Державного стандарту базової і повної загальної середньої
освіти, визначення пріоритетних напрямків роботи під час вивчення української мови та
літератури, що й повинно забезпечити використання елементівкомпаративного аналізу.
Сучасне життя вимагає творчого підходу до уроку
літератури та до всього процесу навчання, а компаративістика відкриває широкі
горизонти в процесі навчання, виховання сучасних учнів, розширення їхнього
світогляду, формування життєво необхідних компетенцій. Літературний компонент
освітньої галузі «Мови і літератури» Державного стандарту базової і повної
загальної середньої освіти передбачає реалізацію компаративної лінії й визначає
відповідні державні вимоги до рівня підготовки учнів. Порівняльний метод став не тільки
загальновизнаним, але й одержав статус програмного методу. Компаративний аналіз
творів допомагає усвідомити учням цілісність світового літературного процесу.
Це відповідає головній меті літературної освіти – виховання творчого читача із
самостійним критичним мисленням, формування гуманістичного світогляду,
загальної культури, естетичних смаків особистості.
ІІ Науково-теоретичне
підґрунтя компаративного методу
Компаративістика у фольклористиці,
літературознавстві і взагалі у філології складалася впродовж XIX ст. під впливом філософії
позитивізму. Велике значення для її виникнення і розвитку мали праці німецького
філолога Т. Бенфея (1809—81), зокрема його передмова і коментарі до
«Панчатантри» (1859); російського літературознавця О. Веселовського (1838—1906).
В Україні засади порівняльного вивчення літератури
застосовували І. Драгоманов (1841—95), М. Дашкевич (1852—1908), І. Франко
(1856—1916). Протягом XX ст. літературознавча компаративістика активно
розроблялася у Франції, Німеччині, Чехословаччині,
США, де видавалася низка спеціальних журналів і збірників, присвячених
компаративістиці. З 1955 існує Міжнародна асоціація літературної
компаративістики з центром у Парижі.
Нині в Україні компаративістика поновлена в
правах: створено відділи світової літератури і компаративістики в Інституті
літератури ім. Т. Шевченка НАН України, кафедру теорії літератури і
компаративістики в Київському національному університеті ім. Т. Шевченка,
відкрито спеціалізовані ради по захисту дисертацій з даної науки.
М. Костомаров одним з перших українських
літературознавців порушив питання про діалектичний взаємозв'язок між
обставинами та характерами в художньому творі.
Розвиток українського літературознавства в
останні десятиліття XIX століття відбувався в несприятливих умовах: сумнозвісні
Валуєвський циркуляр (1863 р.), Емський указ (1876 р.), закриття національних
театрів (1884 р.), заборона дитячих видань (1885 р.) суттєво погіршили умови
для роботи українських письменників і літературознавців, звели нанівець їхні
можливості щодо друкування своїх праць на батьківщині. Центр літературного
життя змістився в Галичину, де продовжували виходити українські видання,
друкувалися твори письменників і критиків з Наддніпрянської України. В
літературознавство приходять нові творчі сили (М. Драгоманов, І. Франко, О.
Потебня, М. Павлик, В. Гнатюк, І. Білик, О. Огоновський, М. Сумцов, П.
Житецький та ін.). На шпальтах львівських видань відбулася широка
літературно-критична дискусія 1873—1878 років, у якій брали участь М.
Драгоманов, І. Нечуй-Левицький, М. Павлик, І. Франко та інші.
Компаративісти
доводять, що жодна національна література не може плідно розвиватися поза
спілкуванням з літературами та культурами інших народів. Завдання літературної
освіти передовсім у тому, щоб давати учням уявлення про основні, найбільш
значимі й характерні явища української, зарубіжної літератур в
єдності їхнього розвитку і функціонування, розвивати смаки,
збагачувати культуру мовлення, прищеплювати любов до літератури, навчати нове
покоління культурі читання в широкому розумінні слова, тобто
виробляти активний збагачуючий інтелект, емоційно осмислене
сприймання творів мистецтва слова».
Компаративна
лінія забезпечує порівняння літературних творів, їх компонентів (тем, мотивів,
образів, поетичних засобів та іншого), явищ і фактів, що належать до різних
літератур, встановлення зв’язків між українською, світовою літературою і
літературами національних меншин, розгляд традиційних тем, сюжетів, мотивів,
образів у різних літературах, зіставлення оригінальних творів і україномовних
перекладів літературних творів, увиразнення особливостей української культури
та літератури на основі світової, демонстрацію лексичного багатства і
невичерпних стилістичних можливостей української мови.(Державний стандарт базової і повної середньої освіти)
Використання методу компаративного аналізу в
шкільному курсі вивчення літератури дає можливість показати учням спільне – те,
що об’єднує різні народи, й відмінне – те, що свідчить про неповторність націй.
Особливу
увагу це має для усвідомлення належного місця української літератури в
європейському культурному просторі.
Робота з
використанням елементів компаративного аналізу тексту стимулює самостійний
науковий пошук, розкриває здібності, сприяє формуванню життєво необхідних
компетентностей учнів.
Учителі-словесники мають можливість формувати систему
універсальних гуманітарних знань учнів. Викладання літератур має утверджувати
українську національну ідею, виховувати повагу до інших народів та культур.
А це можливо лише за умови
використання компаративного аналізу на уроках літератури.
Як у словнику лінгвістичних термінів дається тлумачення цих понять?
ІІІ. Поняття компаративного методу
Компаративістика — це
порівняльне вивчення фольклору, національних літератур, процесів їх
взаємозв’язку, взаємодії, взаємовпливів на основі порівняльно-історичного
підходу (методу) .
Компаративізм — порівняльно-історичний метод
у мовознавстві, що виник на початку 19 ст. Один з методів літературознавства
2-ї половини 19-початку 20 ст., суть якого полягала у зіставленні творів
літератур різних народів.
Компаративний метод дає змогу ефективно реалізувати актуальні освітні та
виховні завдання, віднаходити ключ до встановлення подібностей і відмінносте
об’єктів, які підлягають зіставленню, і в цьому сенсі цей метод є
універсальним. Зіставлення двох чи кількох художніх явищ допомагає побачити ці
явища цілісно, у повному обсязі, що сприяє глибшому їх сприйняттю.
Компаративний аналіз художніх текстів допомагає у
зіставленні процесів та явищ, осмисленні здобутків національної культурної
спадшини порівняно з іншими культурами, посиленні естетичного впливу художніх
образів на особистість школяра, розвиткові творчих здібностей учнів, пошукової
діяльності школярів.
Урок
компаративного аналізу — це урок, на якому домінуючим є порівняльний аналіз художнього
твору. Ґрунтується він на досягненнях компаративістики.
Мета такого
уроку —
глибше розкрити ідейну-та естетичну сутність кожного з порівнюваних творів чи
процесів; дати історико-літературне пояснення відповідностей або відмінностей
літературних явищ різних епох та творів; сприяти розумінню духовної єдності,
національної своєрідності різних літератур у культурно-історичному розвитку
суспільства.
Методичні
особливості використання компаративного аналізу
У міру
формування необхідних знань з торії літератури доцільно з 5 класу починати
практикувати застосування елементів компаративного аналізу, поступово й
систематично готувати учнів до таких видів робіт, починаючи з основної школи.
Як пмистецтва слова через порівняння їх з іншими такими явищами переважно в
різних національниравило така робота має фрагментарний характер і проводиться у
формі невеличкого компаративного дослідження. У такому випадку творові,
обраному для порівняння, відводиться, так би мовити, допоміжна роль.
Зіставлення оригіналу та декількох перекладів сприяє кращому осмисленню твору,
допомагає усвідомити особливості стилю письменника, його творчої манери
перекладача, вивчення творів різних народів, близьких за темою, сюжетом, ідеєю,
проблематикою, образами, особливостями. У старших класах рівень компаративного
аналізу ускладнюється.
У
компаративістиці виділяють вивчення таких зв’язків
Генетичних (
Виявляються у спільних джерелах, що належать до різних літератур,
міжнаціональних літературних впливах, запозиченнях.
Контактних
(який впливає, діє). Виявляються між: письменниками, школами,
літературами течіями, творчому використанні мандрівних сюжетів, вічних
тем та образів світового письменства.
Компаративний
аналіз проходить такі етапи:
1.
Підготовчий: з’ясування зв’язків
двох художніх творів; вивчення позатекстової сфери обох творів.
2.
Реалізація: розгляд типологічних
зв’язків між двома творами різнонаціональних літератур; розкриття
причинно-наслідкових зв’язків.
3. Узагальнення: доведення
спорідненості світоглядних позицій та художньої манери авторів порівнювальних
творів.
Обравши форму
порівняльного методу, визначаємося з елементами компаративного аналізу, що
виокремлюються під час:
- зіставлення
літературних творів та їх окремих компонентів (тем, мотивів,
образів та ін.), явищ, фактів, що належать до різних літератур;
- встановлення
зв’язків між українською літературою та іншими національними літературами
(генетичних, контактних, типологічних та ін.);
- розгляд
розвитку традиційних тем, сюжетів, мотивів, образів, поетичних засобів у
літературних творах;
- демонстрацію
лексичного багатства і невичерпних стилістичних можливостей української мови.
Методи і
прийоми здійснення компаративного аналізу художнього твору
Вибір творів
для компаративного аналізу не повинен бути випадковим. Твори мають добиратися
за спільними аспектами, які розглядаються на уроці. Від прочитаного учні
отримують враження, які стають навчальним матеріалом.
Найдоцільнішим
на уроках компаративного аналізу є використання методів творчого читання;
проблемної ситуації; порівняння художніх творів; зіставлення твору з його
генетичним джерелом; евристичної бесіди, диспуту, діалогу тощо. Ці методи та
прийоми допомагають розкрити творчий потенціал особистості кожного учня,
сформувати навички аналітичного мислення, полікультурної компетентності. Форми
роботи можуть бути групові та індивідуальні, домашні завдання на таких
Найефективнішим засобом здійснення компаративного аналізу може бути
складання порівняльних таблиць, порівняльних діаграм, створення
«живих презентацій», ментальних карт, інфографіки, створення креолізованих
текстів (тексти реклами, коміксів, афіш, плакатів), проектів, буктрейлерів,
електронних бібліотек, словників, віртуальних літературних музеїв,
екскурсій, веб-квести.
Компаративістика дає
можливість:
-
проводити є дітьми
науково-дослідну роботу;
-
різнопланово
аналізувати художні твори;
-
зіставляти різні види
мистецтва;
-
виконувати
дослідницькі завдання;
-
складати опорні
схеми;
-
здійснювати коментоване
читання з різноманітними видами коментарів4
-
проводити літературні
диктанти;
-
складати:
сенкан;
кола Вена;
-
застосовувати
метод «Незакінчене речення».
У програмах з української літератури для 5-11 класів
поставлено звдання вивчати найбільш характерні твори та авторів «у цілісному
процесі літературних епох, фольклору й писемної літератури, української
художньої словесності, твореної в Україні й за її межами, у подібності й
відмінності від світових літератур».
Виконання завдань програми з української літератури і
бажання вдосконалити знання учнів спонукають до впровадження у творчу практику
кожного вчителя компоративного методу навчання. Це дає можливість:
-
розкрити особливості
художньої свідомості певної епохи й ві шукати їх втілення у виучуваному творі;
-
активізувати знання
учнів з курсу всесвітньої історії про суспільні процеси та історичні реалії
доби, що відбилися у творчості митця;
-
отримати знання про
країну, де народився і творив письменник, її традиції, побут, звичаї.
Учні глибше
розуміють художній твір, національну специфіку
світосприйняття автора, з ровагою ставляться до надбань культури інших
народів, збагачують свій лексичний запас словами, що називають національний
одяг, житло, їжу, предмети побуту, танці – все те, шо створює національний
колорит.
Літературний диктант, різні види читання, кола Вена,
сенкан, незакінчене речення –ось ті сучасні прийоми, які практикують під час
порівняльного аналізу творів.
Найефективнішим засобом здійснення компаративного
аналізу в школі є
складання порівняльних таблиць,
·
порівняльних діаграм
(діаграм Венна - відображення областей перекриття елементів), в яких
систематизується вся необхідна інформація про компоненти двох порівнюваних
елементів.
·
використання методів
творчого читання, прийомів індивідуального й коментованого читання типологічно
близьких текстів,
·
проблемної
ситуації,
·
проблемних пізнавальних
завдань, пов'язаних з необхідним орієнтуванням учнів у різних художніх
системах,
·
порівняння художніх
творів, зіставлення твору з його генетичним джерелом,
·
евристичної
бесіди,
·
диспуту, діалогу тощо.
ІV Використання
компаративного методу на практиці
Починаючи з 5 класу, впроваджую елементи компаративного аналізу на рівні
знайомства з мандрівними сюжетами під час вивчення народної та літературної
казки, акцентую увагу на тому, що подібний образ, сюжет,
подія вже зустрічалися нам. Запитую, де і як про це сказано у
вивчених творах? Спонукаю до самостійної пошукової роботи.
Сучасні
вчені-методисти пропонують розрізняти
два підходи під час підготовки уроків з
елементами компаративного аналізу:
· послідовний (спочатку
розповісти про одного літературного героя, подію, епоху, а потім у зіставленні
з ним про іншого;
· паралельний (одночасне
порівняння, коли розповідається про обох героїв, події, епохи, що дає
можливість показати схоже і відмінне)
З
власного досвіду зауважу, що другий спосіб використовую частіше у 5-7 класах,
він дозволяє одночасно порівнювати лексичний матеріал, мову героїв, їх
вчинки, проводити семантичний аналіз художньої деталі, аналізувати
засоби художньої виразності у двох (іноді і більше) творах. Навчити учнів
відчувати текст – складний і тривалий процес.
Оволодіти даним
прийомом можна тільки за умови його багаторазового використання. Тому вже у 5
класі під час вивчення казки можна провести такий вид роботи.
|
«Фарбований
Шакал»
|
Художні
прийоми
|
«Фарбований
Лис»
|
|
Індійська народна
У лісовому краю жив…
Відсутня
Визначити неможливо
Із жахом кинулись тікать
Мене сьогодні створив сам Брахма.
З його очей полились сльози, він голосно завив
(чуттєвість видає шакала)
|
зачин
характеристика
ставлення автора
як реагують звірі?
походження дивного звіра
як розкривається правда
|
Літературна казка
І.Я.Франко
Жив собі в однім лісі…
Хитрий-прехитрий, оминав усякі небезпеки, ніколи не вертав з порожніми
руками.
Бідолаха, бідний, мій, наш
Аж завив з переляку; та й страшне ж…
Сьогодні рано святий Миколай виліпив мене з небесної глини.
Його серце було переповнене (почуття переважають розум)
|
З
таблиці видно, що вплив індійського епосу на творчість І. Франка беззаперечний,
що підтверджував сам автор. У казках дотримано закони їх будови (є зачини).
«Фарбований Шакал» не має розлогих описів подій, характеристик, відсутня
авторська оцінка, тому що завдання епосу перш за все донести ідею, а
естетичний бік та розважальний характер другорядні. У казці ж І. Франка
важливим є ставлення автора до героя як один з методів створення образу. Тут
можливі наступні запитання:
Про що це може свідчити?
Яке смислове навантаження несе
слово «сьогодні», використане як аргумент у першому і другому випадках?
Можна застосувати і інший
варіант:
Урок компаративного аналізу на прикладі вивчення літературної казки І.Франка «Фарбований Лис» та індійської народної казки «Фарбований Шакал» Мета: ознайомити з методикою проведення уроку компаративного аналізу, зокрема його навчально – діяльнісним етапом.
Виконавчо – діяльнісний етап уроку компаративного аналізу (українська література – світова література) 1.Постановка проблемного питання. І. Франко про казку «Фарбований Лис» писав так: «Я бажав не перекласти, а переробити стару повість про лиса, зробити її нашим народним добром, надати їй нашу національну подобу. Я, так сказати, на чужий, позичений рисунок накладав наші кольори». Чи мав він рацію? Якщо так, то чому?
.Робота над змістом казки «Фарбований Лис» Фронтальна робота. Перевірка правильності тверджень за казкою І.Я.Франка «Фарбований Лис» - Жив собі в однім місті Лис Микита, хитрий – прехитрий. - Він у білий день вибирався на полювання і завжди повертався з порожніми руками.
Робота з ілюстраціями до казки. -За допомогою ілюстрацій пригадайте розвиток подій у казці. -Яку помилку в розміщенні ілюстрацій ви помітили? - Які б ілюстрації ви намалювали для зачину й кінцівки казки?
Переказ змісту казки «Фарбований Шакал» Порівняння уривків. Прочитайте уривок із казки «Фарбований Шакал» і знайдіть відповідний уривок із казки «Фарбований Лис». Порівняйте, що в них схоже, а чим вони різняться? «Фарбований Шакал»«Фарбований Лис»
Робота над діаграмою «Кола Вена»: синтез аналізованої інформації: визначення
спільного та відмінного в казках. Площини порівняння 1.Автор казки. 2.Вид казки.
3..Країна. 4.Ім’я головного героя. 5.Тварини – дійові особи казки. 6.Творець царя звірів.
7.Причини розкриття обману хитрого звіра. 8.Розв’язка казки. « Фарбований лис»
«Фарбований шакал»
Цікавим може бути
зіставлення твору з його генетичним джерелом і твором-наслідуванням одночасно.
Вивчаючи байку, порівнюю твори Езопа (генетичне джерело) з байкою І. Крилова
«Вовк та Ягня» і байкою Л. Глібова,
яка була написана під
впливом творчості російського письменника.
|
Езоп
|
Крилов
|
Глібов
|
|
Прозова
форма, лаконізм
|
Форма вірша
|
Форма вірша
|
|
Кількість осіб
|
|
2
|
2
|
2
|
|
Дієслово, що вказує на дію вовка
|
|
«побачив»
|
«рыскал»
|
«суне»
|
|
Характеристика образів
|
|
|
Вовк
|
Ягня
|
Вовк
|
Ягня
|
|
Описи
відсутні
|
голодный
|
отроду нет
году
|
страшенний,
здоровенний, неначе комісар кричить; пан
|
дурне, бідне,
сердешне,
дрижить
|
|
Звертання Вовка до Ягняти
|
|
зауважив
(офіційність)
|
наглец,
нечистое рыло
|
собачий сину,
квапиш ніс, поганий свій, як муху задавлю
|
|
Як сформульовано вовчий закон
|
|
«Хоч як би ти
виправдовувалось, я все одно тебе з’їм»
|
«Ты виноват уж тем, что хочется мне
кушать»
|
«Вовк, може,
їсти захотів! Не вам про теє, дурням, знати»
|
|
Мораль байки
|
|
наприкінці
|
на початку, спокійна
|
на початку, гостра соціальна спрямованість
|
Байка Езопа
лаконічна, в ній відсутні портрети героїв, бо мета давньої літератури не
зацікавити читача естетикою твору вовка у Езопа, не приховує ніякої
несподіванки для читача. Пояснення лексично забарвленого слова «суне» приводить
до асоціацій (суне чорна хмара;
Рыскать 1. торопливо ходить, бегать
щось наближається і хоче все заповнити собою, а значить має конкретну мету). У
Крилова вовк «рыскал». Звернемося до тлумачного словника., блуждать, без
строго определенной цели, но в надежде найти что-нибудь нужное.
Отже,
вовк ходив без мети, з надією знайти щось корисне, і тому зустріч цілком
випадкова.
Далі
аналізуємо мову автора і героїв. В українській байці слова-характеристики Вовка
мають суфікси згрубілості (-енний-), чого не має у
І. Крилова. Мова
ж Вовків груба, вона ображає Ягня, хоч і тут український варіант переважає за
кількістю таких слів.
Байка
Глібова має конкретну прив’язку до епохи та соціального устрою (вовк – пан). І
в цьому її новизна, а не просте наслідування Крилова. Леонід Глібов, засвоївши
світову байкарську традицію, створив яскраві національно-своєрідні твори,
збагатив українське байкарство самобутніми й оригінальними творами.
За
таблицею можливі й інші завдання дослідницького характеру, спрямовані на пошук
відмінних рис творів:
1. Прочитайте вступні
рядки обох байок. Як саме про «вовчі закони» говорять поети? Хто стисло
повідомляє про існуючий лад, а хто більш детально? (конкретні посилання на
стосунки «більшого» і «меншого» доводять думку про несправедливість у світі).
2. Порівняйте моменти
зустрічі Вовка з Ягням. Якими епітетами досягається виразність ситуації?
3. Перечитайте
кінцівки байок. Чим вони відрізняються? Чому у Глібова з’являється
образ матері? (показати ще один важливий бік життя українців:
сімейні стосунки, надати байці чуттєвого, емоційного звучання).
Під час вивчення твору Б. Харчука
«Планетник» доцільно звернутися до текстів, які з різних точок зору
перегукуються з виучуваним твором, і аналіз кожного з них допомагає розкрити
ідею твору, зрозуміти сенс поведінки хлопчика, стати самим учням ближчими до
природи. Урок з елементами компаративного аналізу на тему “Сила кожного
таїться в силі його душі” (роздуми про сенс людського життя та моральний вибір
кожної людини за повістю-притчею “Планетник” Б. Харчука) пропоную
розпочати з порівняльної таблиці.
Коментар
вчителя до таблиці: ознайомившись з твором Б.
Харчука, уважно його прочитавши, ви помітили зв’язок з іншими, вивченими
раніше, творами. Таким було ваше додаткове домашнє завдання: пригадати, які образи,
деталі нагадали вам уже вивчений матеріал (якщо виникли проблеми, можна
допомогти учням: заповнити другу колонку, а відповідні образи вони знайдуть
самі).
|
Твори, які
мають спільні елементи з повістю «Планетник»
|
Образний ряд з повісті«Планетник»
|
|
А. Екзюпері
“Маленький принц”
|
Маленький
принц (хоче змінити планету і людей)
|
Планетник
|
|
В. Близнець
“Звук павутинки”
|
Ніна
(таємниче з’являється і зникає)
|
дід Капуш
|
|
М. Стельмах
“Гуси-лебеді летять”
|
“сонце своїми ключами відімкне землю”
“мати радісно перебирала своє добро, хвалилася його силою і вже бачила
себе в городі...”
“В її устах і душі насіння було святим словом”
|
“бузько-мудрець:
він відчиняв своїми крилами весну і зачиняв літо”.
мати
“розпушувала холодну землю.., дихала, хукала на неї, віддаючи їй своє тепло і
свій дух”.
“...набирала
з прополу насіння, яке вигрілося у численних вузликах за зиму
|
Запитання до таблиці:
1. Що спільного між
Маленьким принцом та Планетником? (Вони хочуть змінити планету і людей, зробити
їх кращими).
2. У чому подібність
образів Ніни та діда? (Образи таємничі, гарні співрозмовники, справжні друзі).
3. Чому образи мами і
землі виявилися пов’язаними (як саме, якими деталями?) у М.
Стельмаха і Б. Харчука? ( Робимо узагальнення, щодо
подібності образів. Шукаємо відповідь на запитання, чому у різних авторів, у
різний час виникли подібні образи? Приходимо до висновку, що герої творів та
ідеї, які вони доносять до читача, є загальнолюдськими. Так, образ матері і
любові до рідної землі, вміння бачити красу природи, бажання зробити світ і
людину в ньому краще завжди будуть актуальними, цінними для кожного з нас)
Таблиця
творів української та зарубіжної літератур,
які
мають типологічні зв’язки
|
Фарбований Шакал
І.Крилов
Й.В.Гете «Вільшаний король»
Горацій «До Мельпомени»
В.Скотт «Айвенго»
М.Гоголь «Тарас Бульба»
Р.Бредбері «Усмішка»
Вергілій «Енеїда»
Сетон-Томпсон «Лобо»
В.Шекспір «Ромео і Джульєтта»
А.Камю «Чума»
Екзюпері «Маленький принц»
Бальзак «Гобсек»
Мольєр «Міщанин-шляхтич»
Б.Шоу «Пігмаліон»
Сетон-Томпсон «Снап»
|
«Фарбований Лис» І.Франка
Л.Глібов
Т.Шевченко «Тополя»
Шевченко «Заповіт»
П.Куліш «Чорна рада»
І. Франко «Захар Беркут»
Л.Костенко «Вжепочалось, мабуть, майбутнє...»
І.Котляревський «Енеїда»
М.Вінграновський «Сіроманець»
М.Коцюбинський «Тіні забутих предків»
В.Барка «Жовтий князь»
Б.Харчук «Планетник»
І.Карпенко-Карий «Хазяїн»
І.Карпенко-Карий «Мартин
Боруля»
М Куліш «Мина Мазайло»
М. Чабанівський «Вірний»
|
Зважаючи
на сучасні дослідження із застосування компаративного аналізу у школі та з власного
досвіду, можна зробити висновки, що найдоцільнішим на уроках компаративного
аналізу є використання методів творчого читання, евристичного та дослідницького
перекладу; прийомів індивідуального й коментованого читання типологічно
близьких текстів, проблемної ситуації, проблемних пізнавальних завдань,
пов’язаних з необхідним орієнтуванням учнів у різних художніх системах,
порівняння художніх творів, зіставлення твору з його генетичним джерелом,
евристичної бесіди, диспуту, діалогу тощо. Саме вони допомагають розкрити
творчий потенціал особистості кожного учня, сформувати навички аналітичного
мислення, полікультурної компетентності, виховати толерантне ставлення один до
одного.
Готуючись до уроку компаративного аналізу, завжди
пам’ятаємо про психолого-педагогічні та методичні умови проведення такого
уроку, що їх виокремлено О.М. Куцеволом:
достатній рівень усвідомлення теми та ідеї твору, який вивчається, що стане
основою для порівняльного аналізу явищ різнонаціональних літератур;
o актуалізація необхідних
для порівняння знань і опора на вміння та навички, набуті учнями на уроках
світової та української літератур;
o встановлення зв'язку
нового матеріалу з раніше вивченим;
o активне залучення таких
прийомів мислення учнів, як аналіз, синтез, порівняння, узагальнення;
o орієнтація школярів на
розв'язання проблемних та дослідницьких завдань;
o урахування вікових
можливостей пізнавальної діяльності учнів, а також індивідуальних особливостей
їхнього читацького сприйняття;
o оптимальний добір методів,
прийомів, видів та форм роботи, які сприяють розвитку розумової діяльності
школярів і забезпечують емоційне сприйняття ними художнього твору;
o систематичне порівняння
художніх явищ різнонаціональних літератур, а не епізодичне звернення до
зіставлення деяких творів.
З метою всебічного вивчення учнями позатекстової сфери
обох літературних творів використовуються індивідуальні, групові пошукові
завдання, проводиться «вслуховування» в оригінальний текст твору.
Саме на другому етапі встановлюються і розглядаються
типологічні зв'язки між двома творами різнонаціональних літератур, наприклад,
«Енеїдою» Вергілія та однойменною поемою І.
Котляревського;
історичними романами В. Скотта «Айвенго» і
«Квентін Дорвард» та П. Куліша «Чорна рада»;
комедіями Мольєра «Міщанин-шляхтич» та І.
Карпенка-Карого «Мартин Боруля» тощо.
Учні аналізують подібності та відмінності в цих
творах на рівні теми, сюжету, системи образів, поетики та жанрової специфіки. Вони не
роблять докладний аналіз, а зосереджують увагу на розгляді окремих,
найсуттєвіших елементів, розкриваючи причинно-наслідкові зв'язки виявлених
паралелей та відмінностей двох художніх явищ.
Порівняння мистецьких напрямів у
світовій літературі та українській
Аналіз ранніх поезій Т. Шевченка «Перебендя» та
поезії Дж. Байрона «Хотів би жити знов у горах». Діти
знаходять ознаки романтизму, виражаючи особистісне розуміння прочитаного.
Чи можна розглядати твір Т. Шевченка «Як
умру, то поховайте...» як переспів, імпровізацію «Пам'ятника» Горація?
( Порівняльний аналіз поезії у формі бесіди )
1. Що спонукало поета до написання твору?
2. Як розуміє автор свої заслуги перед народом і
про яку оцінку нащадків говорить?
3. Яку роль у поезії відіграють описи природи?
4. Визначте ідейне спрямування твору.
Зіставлення твору Горація «Пам'ятник» і
Т.Шевченка «Заповіт»
• автор відстоює своє право на поетичне
безсмертя («Мій пам'ятник стоїть триваліший від міді. Піднісся він чолом над
царські піраміди. Його не сточить дощ уїдливий, гризький, Не звалить налітний
північний буревій. Ні років довгий ряд, ні часу літ невпинний; Я не умру
цілком: єства мого частина Переживе мене»);
визначає вік своєї слави («...і від людських сердець Прийматиму хвалу, поки
понтифік-жрець Ще сходить з дівою в високий Капітолій»);
·
нагадує, звідки він і якого роду («І де шумить Авфід в нестриманій сваволі,
І де казковий Давн ратайський люд судив,— Скрізь говоритимуть, що простих син
батьків»);
·
вказує, за який внесок у розвиток давньоримської літератури має право на
шану («Я перший положив на італійську міру Еллади давній спів»);
·
приймає винагороду з рук Музи («Так не таїсь від миру, І лавром, що зростив
святий дельфійський гай, О Мельпомено, ти чоло моє звінчай»)
·
Після Горація поетичні заповіти, ліричні прощання зі світом залишили Ф.
Війон («Малий заповіт», «Великий заповіт»), П. Ж. Беранже («Прощай»), Г.
Державін («Пам'ятник»), О. Пушкін («Я пам'ятник собі поставив незотлінний...»)
та інші письменники.
Молитовна поезія Т.Шевченка і Біблія (9 кл.)
...Не мені,
Великий Господи, простому,
Судить великіє діла
Твоєї волі. Люта зла
Не дієш без вини нікому.
Молюся, Господи помилуй.
Спаси ти нас, святая сило,
Язви язик мій за хули,
Та язви мира ізціли.
Не дай знущатися лукавим
І над Твоєю вічно-славой
Й над нами, простими людьми!..
— За що молиться поет? Звучить «Отче наш». («Єретик»)
Компаративний аналіз балади Т.Шевченка
«Тополя» і Й.В.Гете «Вільшаний король»
( евристична бесіда)
— Як побудовані твори? (Балада «Тополя»
побудована традиційно: розпочинається вступом, далі іде основна частина,
розв'язка і закінчення. Балада «Вільшаний король» складається з 8 строф,
написана у формі діалогу, це надає йому динамічності; перша і остання строфи не
мають діалогів, це оповідь третьої особи.)
Доведіть, що це — балади. (Віршовані твори про незвичайні події;
ліричність, схвильований тон; трагізм; драматизм; емоційність переживань
героїв, зв'язок із фольклором)
·
Які найнезвичайніші події описані в творах? (Фантастичні – дівчина
перетворюється на тополю; Вільшаний король забирає дитину.)
·
Що у цих баладах належить до, фантастичного світу? (Під впливом
зілля дівчина перетворюється на тополю. Вільшаний король, що кличе дитину, та
його дочки не належать до людських істот.)
·
Що належить до реального світу? (Молода дівчина, розлучена з
коханим. Її мати хоче віддати нещасну заміж за старого і багатого чоловіка,
проте героїня йде за порадою до ворожки.Дорога
батька з сином у лісі, страх дитини та її смерть.)
Як ці світи співіснують у баладі? (вони переплетені; бо кожен із героїв
бачить світ по-своєму.
·
Як бачать світ батько, син, дівчина? (Батько бачить світ реальний,
бо керується здоровим глуздом і не вірить у дива, а дитина має багату фантазію,
інтуїтивно відчуває невідоме, таємниче у природі, уява малює йому чарівні і
жахливі картини.
^ Для дівчини життя
без милого стає тягарем, проте вона ладна чекати на нього все життя.
Але тут втручається мати, і дівчина
зважується на ризик — вона
іде до ворожки. Закохана приймає зілля, сподіваючись побачити свого милого,
і... перетворюється на тополю. Історія нещасливої долі молодої дівчини реальна,
проте завершення фантастичне.)
— Що, на ваш погляд криється за страхом,
маренням хлопчика і дівчини? (Одвічна боротьба життя та смерті;
зіткнення реалістичного та фантастичного поглядів на світ.)
Як пов’язані балади Т.Г.Шевченка та Й.В.Гете з
фольклором?
·
^ Які художні засоби використовують
автори у своїх творах?
Порівняльний
аналіз поеми М.Вороного «Євшан-зілля» та запису в Галицько-Волинському літописі
(вигадка і реальність)
(Літопис. Володимир Мономах погубив
поганих половців, вигнав їхнього хана Отрока в Обези, а хан Сірчан зостався
коло Дону, рибою живлячись.
По смерті Володимировій остався у Сірчана один
лише музика Ор, і послав він його в Обези, кажучи: «Володимир уже помер. Тож
вернися, брате, піди в землю свою. Мов же ти йому слова мої, співай же йому
пісні половецькії. А якщо він не схоче, дай йому понюхати зілля, що зветься
євшан»).
Спільне і відмінне в образах Пузиря з
комедії І.Карпенка-Карого «Хазяїн» і Гопсека з повісті Оноре де Бальзака «Гопсек»
(10 кл.)
1 група створює таблицю. З'ясовує спільну мету
цих персонажів
2 група заповнює «Кола Вена».
Казкове і реалістичне утворах Б.Харчука
«Планетник» і А. де Сент-Екзюпері «Маленький принц», схоже і відмінне в долях і
характерах героїв
(Круги Венна)
Що в творах слід віднести до казкового, а що – до реалістичного?
·
Чим схожі головні герої - Планетник (Хмарник, Бурівник) і Маленький принц?
Що відмінного у їхніх характерах і долях? (Спільне. Герої мають
надзвичайні здібності. Вони дуже відповідально ставляться до навколишнього
світу. Хлопчики безмежно добрі, вміють прощати, віддано любити і дружити. Відмінне. Планетник
має родину, дбайливу маму. Він виконує важливі функції в господарстві. Хмарник
мрійливий, але він живе в реальному природному (рослинному, тваринному тощо)
оточенні, починає успішно господарювати. Можна сказати, що Б.Харчук у своєму
творі подає модель патріархальної української родини, модель українського
Буття. Маленький принц - дуже самотня дитина. Про його сім'ю нічого не
розповідається. Йдеться лише про контакти з представниками різних планет, до
речі, не дуже доброзичливими й не дуже позитивними. Можливо, так самотньо в
дитинстві почувався Антуан де Сент-Екзюпері?..)
·
Кого можна назвати вчителями головних героїв? Які життєві істини переймають
від них Планетник і Маленький принц? Це реалістичні чи казкові постаті?
Пригадайте, як вони з'являються у творах.
·
Який соціальний статус мають хлопчики? (Планетник - селянський
хлопець, чередник, пасе худобу; пізніше - починає господарювати на землі.
Маленький принц - монарша особа, але доглядає свою маленьку планету, не
цурається праці і спілкується з усіма на рівних.)
Спільність композиційних сценаріїв романа І.Франка
«Перехресні стежки» і повісті І.Тургенєва «Ася»
(Дослідницьке читання)
В обох сценаріях ідеться про зустріч (трагічну,
емоційно надважливу, вирішальну, кризову) двох героїв. В обох випадках така
зустріч є межовою для подальшого розвитку любовної сюжетної лінії. Обидві
сцени постають як момент найважливішого вибору. «Або-або» -
ментально-психологічна основа для цих сцен, що утворюється в поєднанні
елементів художності.
Сім’я качки в оповіданні Є.Гуцала «Сім’я дикої качки» і вірші Т.Шевченка «Тече вода з-під явора»
(евристична бесіда)
Прийом подорожі в романі П.Куліша «Чорна рада» і комедії Т.Шевченка «Сон»
(евристична бесіда)
Порівняльний аналіз псалма 1-го із Біблії і псалма 1-го Шевченкового
(коментоване читання типологічно близьких текстів)
Виразне читання псалма 1-ого Шевченка і 1-ого зі Святого Письма в перекладі П. Куліша, І. Пулюя, І. Нечуя-Левицького.
Про що обидва твори?
·
У яких рядках висловлена їхня головна думка?
·
Які слова Шевченка стали афоризмами?
·
Чим оригінальний 1-ий Шевченків псалом?
«Книга пророка Ісаії» та «Подражаніє» Т.Шевченка
Порівняйте розділ 35 «Книги пророка Ісаїї» з «Подражанієм» Шевченка і визначте:
·
які образи з Біблії Шевченко використав без змін у своєму переспіві?
·
Які образи біблійного тексту зазнали певних змін?
·
що нового вніс поет у текст свого твору?
Компаративний аналіз творів М.Коцюбинського «Тіні забутих предків» та трагедії Шекспіра «Ромео та Джульєтта»
(круги Венна або порівняльні таблиці)
Робота у малих групах
1 група – знаходить відповідності та відмінності в історії створення повісті «Тіні забутих предків» та «Ромео та Джульєтти».
2 група - порівнює сюжетні колізії повісті та трагедії.
3 група — досліджує композицію, жанр твору та мову, якою написані обидва твори.
4 група - досліджує характери головних героїв Івана та Марічки, Ромео та Джульєтти.
Компаративний аналіз поем Вергілія та І.Котляревського «Енеїда»
(таблиця)
І варіант
Історія створення
·
Особливості форми, віршування
·
Теми
·
Образи
·
Художні особливості
ІІ варіант
Чотири творчі групи. Кожна група отримує блок запитань, працювати над якими буде вдома.
Перший блок запитань стосується історії створення поем.
·
Зверніть увагу на соціально-політичний і культурно-історичний контекст творів Вергілія і Котляревського. Що спільне ви помітили? Свої спостереження пов'яжіть з проблематикою аналізованих творів. Виникнення поем бачиться вам як випадкове чи закономірне?
·
Яка була остання авторська воля Вергілія щодо свого найвидатнішого твору? Хто не погодився з таким рішенням?
·
Чи не була надрукована поема Котляревського за життя автора?
Другий блок запитань стосується сюжету та композиції.
Зі скількох частин складається сюжет "Енеїди" Вергілія? А поема Котляревського?
·
Скільки сюжетних ліній простежується в зіставлюваних творах?
·
Визначте основні і побічні рушії сюжету творів. Як вони визначають групування персонажів?
·
Яку частину в поемах можна вважати експозиційною? Чому? Яким чином і в якій мірі вона готує читача до розгортання основних подій?
·
Яке місце в поемах можна вважати кульмінацією? Чому?
·
Характер розв'язки творів, який він?
·
У чому ви помітили логічність появи саме такого закінчення?
Третій блок запитань стосується образної системи поем.
Поясніть роль образу автора в організації тексту творів.
·
Охарактеризуйте головного героя поем, визначте спільні й відмінні риси Енея у Вергілія і Котляревського.
·
Які з так званих другорядних образів перебувають у системних зв'язках із характером головного героя?
У четвертому блоці мова піде про стиль поем.
У чому виявляється неповторність мови поем? Як "дихання" епох позначилося на мовній палітрі творів?
·
Знайдіть елементи книжного стилю у поемі Вергілія й народного характеру мови у творі Котляревського?
·
Зробіть спостереження над епітетами й порівняннями в творах. Що спільне і що відмінне ви помітили?
V Висновки
Компаративний аналіз — цікавий і неординарний метод, без якого на сучасному уроці не обійтись, бо він сприяє приверненню уваги учнів до національних реалій різних народів, відкриває широкі горизонти в процесі навчання та виховання сучасних школярів,сприяє розширенню їхнього кругозору, формуванню цілісного світобачення. Компаративний метод спроможний допомогти учням як у плані духовного самовизначення, так і самоінтегрування в сучасність.
Компаративні уроки не лише підвищать загальний рівень культури майбутнього покоління, а й сприятимуть виробленню здорового, повноцінного світогляду, будуть тим дороговказом у житті учнів, що веде до успіху – вершини.
За методом компаративного аналізу – майбутнє.
Список використаної
літератури
1.Державний
стандарт базової і повної середньої освіти.
2. Градовський А.В. Компаративний
аналіз у системі шкільного курсу літератури: методологія та методика:
Монографія.–Черкаси: Брама, 2003.–292 с.
3. Куцевол
О.М. Методика уроку компаративного аналізу // Всесвітня література в середніх
навчальних закладах України. – 2004. – №10. – С.2-4.
4. Короткий
тлумачний словник лінгвістичних
термінів.
5. Шалагінов
Б. Літературна компаративістика в школі: можливості і труднощі. // Всесвітня
література в середніх навчальних закладах України. – 2011. – №6. – С.2 – 5.
6.Науково-методичні
журнали «Вивчаємо українську мову та літературу» ( за 2012- 2016 роки, рубрика «Вивчаємо
–порівнюючи»).
7. Градовський А. В.
Компаративний підхід у системі шкільного курсу словесності /
Психолого-педагогічні науки. – 2014. - №3.- с. 156
